Недавно в руки потрапила мені автобіографічна повість Владислава Куліченка, позивний "Тихий"про події на війні з кацапами, в яких він був безпосереднім учасником. Все без прикрас: як вони воювали на межі виживання, як втрачали побратимів і т.д. Тобто, всі реалії і жахіття війни . Рекомендую прочитати.

P.S.  До написання цього посту побудила мене та обставина, що для багатьох в Україні кацапи ще й досі є рідними братами. У мене немає слів.